Цікаво, чи варто почати вести щоденник, як колись: описувати кожен день, концентруватись на цікавих подіях й взагалі відкривати свої думки? З одного боку було б непогано, часами сумую за цим. З іншого - дуже часто не вистачає елементарних ресурсів для цього, як подумаю, що після мозковиносного робочого дня переживати все заново та писати…

Цікаво, що з часом тексти починають сприйматись, ніби читаю чиїсь чужі. Доволі цікаві, але взагалі незрозуміло, як я могла це написати. Ніби попрацбвала чиясь чужа рука.
Втім, це працює радше з думками, не простими щоденними описами.
Окей, спробую трохи регулярніше писати. Вчергове.